ПРО НЕДОПАЛОК ТА МІСЦЕВИХ МАЖОРІВ
Сьогодні на вулиці Підгірній бачив, як на іномарці їхала молодь - якісь кураківські мажори. В салоні - музика на всю гучність та регіт. Відкривається вікно і пасажир, що біля водія, кидає недопалок в бік пагорба. Недопалок падає на суху траву... На пагорбі метрах в 50-и від дороги гуляли два хлопчика, років 7-8-и. Машина їде далі і зникає з виду, а трава навколо кинутого недопалка починає тліти... Я встиг побачити це і зреагував, підійшов та швиденько загасив ногами тліючу траву, яка за мить вже могла спалахнути при найменшому подиху вітру... Я поглянув на пагорби, на яких гуляли малолітні діти, копирсались в густій сухій траві і ні про що не здогадувались... Якби вогонь спалахнув, то вітер якраз погнав би його на пагорби в бік дітей і хто знає, чи встигли б вони втекти із-під полум'я... Також трохи далі на горі паслись чиїсь вівці...
Ось так місцеві мажори одним тліючим недопалком могли б спричинити чималеньку пожежу, яка б невідомо чим би закінчилась і з якими наслідками, тим більше, що на горі починалась ще більш густа рослинність із кущів терну, а далі - лісосмуга із хвойних дерев...
ГЛАС НАРОДУ, 08.04.2017 року