Головна

ПРО НАХАБСТВО ТА СПРАВЕДЛИВІСТЬ


Платив сьогодні за Інтернет на пошті. Підійшов до каси, там стоїть черга із чотирьох людей. Я став п'ятим. Тут заходить якась тьотка в крутих темних антисонячних окулярах на носі (хоча на вулиці було пасмурно і йшов дощ). Пролазить повз мене і втискується в чергу переді мною. Я мовчу... Вона робить вигляд, що мене наче не помічає... Нахабно ставить свою сумку на підвіконня каси прямо перед моїми очима і починає ритись в якихось платіжних документах. Я лише роблю крок назад. Тільки дивлюсь і мовчу... Вона починає платити в касі, продовжуючи не звертати на мене уваги. Тоді я просто дістаю жуйку з рота, яку жував (не пожалів!), і тихенько приліплюю її в середині розстебнутої сумки, в якій були якісь папери (мабуть, документи)...

Ні!.. Взагалі-то я добра людина... Але коли до мене ставляться не по-людські, то я реагую так само, навіть не задумуючись... Це вже така відповідна реакція, яка виробилася роками.

Тьотка заплатила в касі свої платежі, потім взяла сумку з документами і пішла... А заодно прихопила і мою жуйку, яку я відірвав практично від власного серця... Але нічого... Іноді треба ж хоч чимось жертвувати заради справедливості, щоб люди теж вчились жити, помічали та поважали інших людей... Ех, не знала ще ця тьотка, що потрапить в Інтернет!.. Не знала...


Глас Народу

Афоризми

 
Copyright Білокуракинський портал © 2017. All Rights Reserved.